IGOR.DIY
EN

07 · історія

Я попросив ШІ знайти мені чорну діру. Він знайшов дещо інше.

Я не астроном. Одного вечора я дав Claude відкриті дані двох космічних телескопів, попросив чорну діру і пішов спати. До ранку в нього була зірка, яка спалахнула саме в потрібну мить.

Бажання

За кілька днів до того я прочитав про людей без жодної астрономічної освіти, які за допомогою ШІ знайшли можливу карликову планету. Вона десять років була на відкритих знімках. Тож я замахнувся на найбільший приз, який зміг придумати: чорну діру, якої ніхто не бачив.

Чорна діра, яка нічого не поглинає, невидима. Але є один спосіб її впіймати.

Лупа, зроблена з гравітації

Багато зірок живуть парами. Іноді одна з двох уже померла і стиснулася в щось крихітне й дуже важке: білого карлика, нейтронну зорю або чорну діру. Її не видно. Та коли вона проходить точно між нами і своєю сусідкою, її тяжіння згинає світло сусідки в наш бік. На кілька годин жива зірка здається трохи яскравішою.

Проведіть мертву зірку перед живою

+0.00 % яскравіше

Білий карлик, завбільшки приблизно із Землю: зірка стає яскравішою десь на 0,4 %. Це і є спалах із цієї історії.Чорна діра, удесятеро важча за Сонце: приблизно на 4 % яскравіше. Легко помітити. Але вишикуватися все має майже ідеально, тому це велика рідкість.

Сяйво перебільшене, щоб його було видно. Масштаб тут умовний.

Астрономи називають це самолінзуванням. На всьому небі було відомо лише п’ять таких пар. В усіх п’яти білий карлик, і всі знайшов один телескоп, «Кеплер».

Два телескопи, обидва безкоштовні

Космічний телескоп Gaia: темний барабан на широкому сріблястому сонцезахисному екрані

Gaia каже, коли

Європейський телескоп, створений, щоб скласти тривимірну карту Чумацького Шляху. Для цього він виміряв, як рухаються близько двох мільярдів зірок. Деякі то пришвидшуються, то сповільнюються, бо їх тягне щось невидиме. З цього можна вирахувати, коли невидиме пройде перед зіркою.

Малюнок: ESA, CC BY-SA 3.0 IGO

Телескоп TESS під темним чохлом у чистій кімнаті, поруч двоє техніків у білих костюмах

TESS каже, чи

Телескоп NASA, створений, щоб шукати планети біля інших зірок. Для цього він кожні кілька хвилин вимірює яскравість зірок, приблизно місяць поспіль. Тож він може сказати й те, чи спалахнула зірка.

TESS перед запуском. Фото: NASA / Ben Smegelsky

Обидва набори даних може завантажити будь-хто. Такий був план на ніч: Gaia каже, коли дивитися, а TESS каже, чи щось сталося.

Ніч

Claude вибрав 186 зірок, у яких, за даними Gaia, є важкий темний супутник і за якими стежив TESS. Для кожної він вирахував, коли має бути спалах, і подивився туди.

Справжнє фото ділянки нічного неба з безліччю тьмяних зірок і галактик, у центрі одна яскравіша зірка
Ось ця зірка: яскрава цятка посередині. Справжнє фото, зроблене телескопом у Чилі. Усе інше в кадрі: інші зірки та далекі галактики. Фото: Legacy Surveys / D. Lang (Perimeter Institute)

Один місяць із життя однієї зірки

-0.20.00.20.4-20-15-10-50дні-12-606годинияскравість, %

Кожна точка це дві години справжніх даних TESS для зірки TIC 92198581, за 720 світлових років від нас, восени 2020 року. Бачите?Жовта смуга це час, коли, за Gaia, темний супутник має пройти перед зіркою, плюс-мінус 5,5 дня. Спалах за один день від її середини.Зблизька: приблизно на 0,4 % яскравіше впродовж трьох з половиною годин. Лінія це форма, яку має давати гравітаційна лінза.

Gaia каже й те, скільки важить темний супутник: трохи більше за половину нашого Сонця. Для чорної діри замало. Для білого карлика якраз.

Що, на мою думку, сталося, зі справжніми вимірами внизу.

Потім я спробував це зламати

Знайти сплеск легко. Зірки мерехтять, камери збоять. Тож наступного дня я попросив Claude напасти на власний результат.

  1. КамераВін повернувся до сирих знімків. Зайве світло лежить точно на зірці, і поруч немає сусідки, на яку можна було б це списати.
  2. ГодинникВін перевірив свої розрахунки часу на 1713 звичайних затемненнях інших зірок. Вони ставалися тоді, коли й передбачено, зазвичай із точністю до трьох годин.
  3. ДвійникиВін оцінив 135 сильних сплесків інших зірок, не знаючи, котрий мій і коли на котрий чекали. Найвищу оцінку отримали два. Лише мій до того ж стався вчасно.

Він також упіймав дві власні помилки. Одна робила результат слабшим, ніж він є, друга сильнішим. Обидві виправлено.

Що не сходиться

Спалах приблизно в півтора раза яскравіший, ніж мав би бути для такого легкого супутника. І TESS бачив його лише раз.

Моя чесна оцінка, що це збіг: десь від 1 з 20 до 1 зі 100.

Тож це кандидат. Не відкриття.

Що далі

Я опублікував дані й написав астрономам, які вивчають саме такі пари. Кілька вимірів великим телескопом усе вирішили б. Як і другий спалах: наступні очікуються близько 26 квітня та 11 листопада 2027 року.

Якщо це підтвердиться, це шоста пара такого роду, яку аматор знайшов за одну ніч.

А чорну діру я все одно хочу. У грудні Gaia оприлюднить набагато більше даних. Той самий трюк, ще раз.